Майкл (1996)

У придорожному мотелі десь у глибинці Айови Майкл глушить дешевий віскі, спить із випадковими жінками й вдає, ніби йому байдуже. Та під зашкарублою шкірянкою ховаються важкі білі крила. Він ангел — не святий, а з плоті й туги, який обрав земне дно замість небес. Втомившись бути посланцем добра, Майкл хоче просто жити, хай і ницо. Та кілька пір'їн на подушці нагадують: навіть тут ангел залишається ангелом, і десь за обрієм його все ще чекає спокута.