Я лаюсь (2025)

Джон Девідсон із дитинства жив із синдромом Туретта, і його мимовільні тики та вигуки ставали причиною жорстоких насмішок. Однолітки не розуміли його хвороби, тож він опинився в болісній ізоляції. Школа, дім і вулиця здавалися чужими, а нерозуміння тривало роками. Та згодом Джон перестав тікати від себе: він навчився приймати свій стан і перетворив внутрішню боротьбу на шлях до самопізнання. Ця зворушлива історія доводить, що навіть із хаосом у голові можна віднайти гармонію та побудувати щасливе життя.